Матеріальна культура — перетворення природних матеріалів і енергії відповідно до людських цілей, створення штучного середовища проживання. Сюди включається також необхідний і достатній набір технологій для збереження і розвитку цього середовища. Матеріальна культура створює і задає рівень життя суспільства, формує матеріальні запити людей і пропонує засоби їх задоволення. Культура має власні закони розвитку і функціонування. Істотні зміни, що відбуваються в культурі, не завжди можна пояснити соціальними причинами. Сучасна культурологічна наука, наприклад, і досі чітко не пояснила того факту, що культура не переставала розвиватися в найкритичніші періоди тієї чи іншої епохи.

Саме слово “культура” латинського походження і означає “обробіток”, “догляд”. Вищезгаданий характер культури як суспільно-історичного явища зумовлює її поліфункціональність. Серед її функцій виокремлюють пізнавальну, інформативну,… Культура містить матеріальні, духовні, художні різновиди людської діяльності, процеси цієї діяльності, її продукти, вияв її в самій людині. Цінності мають потребу в обгрунтуванні і можуть служити обгрунтуванням. Вони обгрунтовують чи норми чекання і стандарти, що реалізуються в ході взаємодії між людьми.

Складність цієї системи полягає в тому, що людина поєднує в собі як природні характеристики, так і творчу діяльність. Людина не має своєї біологічної ніші й виживає тільки за рахунок культури. При тому, що людина живе за законами природи, культура не передається генетичним шляхом, кожне нове покоління людей має заново засвоювати цінності минулих. У такій індивідуальності України втілений дух її народу, його національна самосвідомість, самобутність та неповторність власного складного, суперечливого, яскравого і трагічного соціального, духовного досвіду. Зауважимо, що у своєму етимологічному значенні поняття “культура” бере початок в античності. Його можна віднайти в трактатах філософів та педагогів Стародавньої Греції та Риму. Спочатку у розумінні культури душі, розуму, тіла, що досягається шляхом цілеспрямованих вправ і виховання.

Як підтримувати психологічний та фізичний стан співробітників і впроваджувати для них практики лідерства — досвід МХП

Визначальним тут виступає чинник національної державності (проіснувавши понад 130 років, все ж таки змогла істотно сформувати спрямованість, характер та інтенсивність культурних процесів в Україні). Йдеться про процеси творення культури нового часу, де ці ідеї та впливи на місцевому, українському ґрунті дали оригінальні зразки інтелектуальних надбань у сфері освіти й педагогіки, наукових знань і книгодрукування, літератури та мистецтва. Домінантою розвитку української культури цього періоду, починаючи з другої половини XVII ст., стає козацтво. В античній свідомості поняття “культура” в цілому ототожнювалося з поняттям “пайдейя”, тобто “освіченість”. Пайдейя, за визначенням Платона, означає керівництво до зміни людини, усієї її сутності1. У наступному розвиткові філософської думки в Європі цей сукупний плід людської діяльності, як і сам її процес, набував різних термінологічних визначень – “цивілізація”, “виховання”, “освіта”, “формування”.

Засвоєння культури – важлива запорука розвитку людської цивілізації, збереження загальнолюдських цінностей. Таким чином, культура – це не тільки досягнення минулого, – вона багато в чому визначає сьогодення і майбутнє не лише окремої особистості, а й усього людства. Наше майбутнє значною мірою залежить від напрямків подальшого розвитку культури, а вони, в свою чергу, щільно пов’язані з напрямками політичного розвитку світу, вирішенням глобальних проблем людства.

Євросоюз майже готовий затвердити 12-й пакет санкцій проти Росії – ОП

Багато пам’ятники образотворчого мистецтва, музичної та художньої культури не визнавалися культурними цінностями, а їх авторів піддавали всіляким гонінням і переслідуванням. Важливі історичні та архітектурні пам’ятки приходили в запустіння і руйнувалися. Серед різноманітної діяльності людини особливе місце посідає наука як елемент культури, одна з її підсистем. Без науки культура не може здійснювати свої основні соціальні функції. Поняття “наука” і “культура” не тотожні.

На основі різних форм життєдіяльності виділяються основні частини культури. В одному випадку деякі вчені в структуру духовної культури включають науку, мистецтво і мораль, в іншому — всі форми суспільної свідомості, систему виховання й освіти, засоби пропаганди та інформації, систему установ культури тощо. Виділення структурних елементів духовної або матеріальної культури дозволяє дослідити глибинні пласти її розвитку і функціонування. Разом з тим слід відзначити, що проблема структуризації культури остаточно ще не розв’язана.

Саме поняття культури припускає наявність традиції як “пам’яті”, утрата якої рівносильна загибелі суспільства. Поняття традиції включає такі прояви культури, як культурне ядро, ендогенність, самобутність, специфіка, культурна спадщина, культурна динаміка. Ядро культури – система принципів, що гарантують її відносну стабільність.

Звідси був зроблений ряд висновків принципового значення. Філософія цього часу, заснована на ідеї всезагальності людського розуму та його законів, природним чином пов´язала культуру з тими перевагами і благами, які несуть людині вдосконалення й застосування розуму. Подібне розуміння культури розвивалось в минулі віки, особливо в епоху Просвітництва ХУП—XVIII ст. Як поступ усього людства, так і розвиток окремої особистості неможливі без засвоєння культурних надбань минулого. Культура в її кращих зразках відбиває те прекрасне і вічне, яке не може й не мусить піти в забуття.

В літературі прийнято розрізняти матеріальну і духовну культуру. Матеріальна культура охоплює всю сферу матеріальної діяльності людей та її результати. Сюди відносяться засоби виробництва і продукти праці, форми суспільної організації трудової діяльності людини. Культура має власну мову, що є носієм знань, цінностей значень.

Сучасне наукове визначення культури символізує переконання, цінності і виразні засоби, які є загальними для певної групи людей; елементи культури служать для упорядкування досвіду і регулювання поведінки членів цієї групи. Вірування і погляди підгрупи зазвичай визначають як субкультуру. Основою мови культури є символи, які мають кілька рівнів розуміння.

Сутність поняття “цивілізація” Поняття “культура” часто інтерпретується як синонім до поняття “цивілізація”. При цьому цивілізацію розуміють як сукупність https://poltava365.com/turizm-dlya-gembleriv.html матеріальних і духовних досягнень суспільства в його історичному розвитку або лише матеріальну культуру. Так, знаменитий англійський етнограф Є.